Так не буває, щоб вночі з'явився день,
Щоб старий розквітнув пень.
Так не буває, щоб серед зими прийшла весна,
Квітучим травнем пишалася вона.
Так не буває, щоб не летіли в теплі краї птахи,
Щоб горе минуло без сльози.
Щоб сонце і місяць змінилися місцями,
А люди не старілися з роками.
Так не буває, щоб безболісно любов пройшла,
Щоб без причини журба прийшла.
Так не буває, щоб вмить душа перестала боліть,
Тому не тішив її білий світ.
Так не буває, щоб сніг лежав у літку,
Щоб із під снігу дістали живу квітку.
Так не буває, щоб душа плакала, а серце веселилось,
Можливо це лише приснилось?
Так не буває, щоб півень переспівав солов'я,
Щоб спритнішою за коня була свиня.
Та коли любов в душі палає,
Віра і надія - тоді і все буває.
