Осінні вівтарі лелек,
За п’ять хвилин до сенсу слова.
Вечірнє сонце в жовтий глек,
Вливає лагідна Покрова.
Іду туди, де ще не був,
І звідти, де уже не буду,
Кудись на захід, бо відчув :
За мною квапляться Бермуди…
Зникає обрій у імлі,
І розчиняються дерева.
Врятуй мене на цій землі,
Від смутку, пізня Королево