Ми, Немов шахтарі. Не бурити
Значить сенсу не мать у житті.
Мы по горло розмовами ситі
Сумували за ділом простим.
День у день ми чекаємо руху,
Сум у снах и в очах мерехтить.
Та чомусь не хватає нам духу
Вболівати за те що болить.
І чомусь Ми забули паролі -
Наші мрії і сни мов чужі...
Кого любим старанно ми тролим -
Ми живемо завжди на межі.
Стіну хочемо лобом пробити
Замість просто крізь двері пройти.
Все добро у собі задавити
Мусим ми. Мушу я, й мусиш ти.
Гармонії в душі!
