На серці тяжкість,
Як новина,
І сум не радість,
Не дивина.
Що втрати з фрону,
Як ревіт гріз,
І глум чорноти,
Довів до сліз.
Одна розлука,
Мов цілий вік.
Моя сполука, -
Твій чоловік.
Летить Свобода,
Як вільний птах,
А краю врода,
В моїх віршах,
Тримай міцніше,
І притискай,
Співай гучніше
Про рідний Край.
До перемоги
Йдемо брати!
Мою залогу,
Бог освяти…
Щиро дякую ваша правда я оптиміст, попри все, а як жити далі, якщо у всьому розчаруватися...то і далі йти нема з чим...а рухатись потрібно вгору...попри всі перешкоди...потрібно...але сум і праведний гнів іноді бродить в душі...що поробиш...
