Кохати Весну ти мене навчила...
Забув за вік свій та за пори року.
На світ дивлюся я юнака очима.
Готуюсь з трепетом до кроку.
Кроку до мрій та думок поетичних,
Кроку до зустрічі з Весною молодою,
До кольорів духмяних, феєричних
До спілкування із тобою...
Бо по Весні я маю щастя
Я впевнений , що без хвилювань
Можливо мені вдасться
На перехресті зустрічатися - бажань?
На перехрестях пристрасті. В пригодах
В тих самих, що розчинимося - Ми...
Ти моя Весна. А чи появиться нагода
Коли у небі чистому почнемо рахувати ми зірки?
Бо впаде ніч, вона буде ласкава.
А всесвіт відкриває чисті та нові думки...
До літа нам вже йти буде цікаво.
Бо ми з тобою як весняні та молоді струмки.
дякую.
