Поразки наші - то є крила, а мрії - світло що горить, і кожен день ми маєм те, що маєм, і кожен день нам щось таки болить. І кожен день ми перепливемо, переживемо все, що маєм пережити, не втрачайте теплоту в душі, нехай завжди вона продовжує світити. Бо, можливо, те світло комусь потрібне, як потрібен дощ для трав зелених. Творіть, живіть, радійте і буде все щасливо, і засіяє мрія Вам як сонце, і усміхнеться небесная блакить...
Ой, щось мене таки понесло...хотіла написати речення, а вийшов вірш
))) надихнули так надихнули)))