11 липня. Сьогодні
Холодний, мармурний день,
Я навмисно здавався похмурим
І вибрав для цього небо,
Що плицями збите в піну
Пароплавом, а він, наче сонячним маревом,
Витканий спицями був.
Навмисно, тому і значимо,
Доторкнувся до рук твоїх,
Як і завше в словах заплутавшись…
11 липня – допустимо,
А вже завтра, можливо, побачимо
Небо ніжне, омите проміттями,
Що на заході сонячних дуг,
І любові вдихнемо повітря, ми,
О мій любий та відданий друг!
