А, хочеш, тебе нагодую
Малиною прямо з долонь?
А потім вуста поцілую
Торкаючись пальцями скронь?
І літо вросте в нас корінням
Малинових, свіжих кущів,
І сповнені теплим промінням
Стрибнем в прохолоду дощів.
Хай вересень там, чи листопад,
Чи сніг пролетить за вікном,
А ми коштуватимем спогад
З малиново-літнім вином...
І знов, як тоді нагодую
Малиною прямо з долонь,
І знову вуста поцілую
Торкаючись пальцями скронь...
***