Післявоєнні роки були для нас, дітлахів, і холодні,і голодні. Але літом
все ж було легше. Виручали овочі і фрукти. Люди на той час були не скупі
і не жорстокі, і як могли полегшували дитяче існування. У тітки
Наталки, що жила на нашій вулиці, хоч і своїх діточок було аж
четверо, вона ніколи не забороняла нам ласувати фруктами, які були у її
садку. Якось 12-и річний Толя, ідучи берегом понад річкою, не стримався
і самовільно заскочив до тітчиного саду, поласувати яблуками. Неспішно
пішов стежкою до яблуні. І тільки-но простягнув руку до яблука, як до
нього з шаленим гавканням прибіг кудлатий собака. Не вагаючись,Толя
вискочив на яблуню і притих, надіючись,що песик погавкає, та відстане і
побіжить. Але не тут то було - собака і не думав відступати, а ставши на
задні лапи, шкряботів по стовбуру і ще шаленіше гавкав...Добре, що тітка
Наталка була дома. Пучувши гавкіт, вона погукала: "Дружок, не чіпай!" Але той не
відступав, довелося жінці іти на виручку хлопцеві. Вона відігнала
собаку. Хлопець зіскочив з дерева, привітався і попросив вибачення за
те, що без дозволу зайшов по яблука. Тітка посміхнулася, запитала чий він
і як звати, дозволила нарвати яблук повні кармани. Толя подякував і тільки - но попрямував до берега, як пес знову з гавкотом кинувся до нього. Тітка закричала: "Дружок, назад!" Та Дружок уже був біля хлопця і тому нічого не залишалося як скочити у річку...Тітка знову прийшла на виручку, знову кликала Дружка, та той і не думав відступати, ще слава Богу, не вскочив той Дружок у воду. Отож довелося хлопцеві йти річкою, а Дружок біг берегом і продовжував гавкати. Нарешті йому це набридло і він спочатку зупинився, а потім на поклики тітки Наталки повернувся до неї. А Толя вибрася з річки, та й почвалав додому...
Пройшли роки, Толя став дорослим, почав зустрічатися з гарною дівчиною Марійкою, яку в її сім"ї називали лагідно - Маня. Дійшла справа й до одруження. Домовившись з дівчиною, одного погожого осіннього дня Толя разом з батьками і сватами пішли просити руки Марійки. Прийшовши до подвір"я нареченої хлопець побачив Дружка, і миттєво пригадалася йому історія з яблуками, хлопець зупинився, батьки і свати здивовоно переглянулись, а Толя через силу видавив: "Д р у ж о к!.."
На той час вийшла і тітка Наталка, усміхнувшись сказала: "Та ні, Толю, це вже не Дружок, це його синок Палкан!"Батьки з сватами переглянулись, нічого не зрозумівши. Сватання пройшло на належному рівні, лише Толя весь час почував себе ніяково. І вже коли завершилось розмови про сватання та підготовку до весілля, повернулись до початку цієї процедури, разом посміялися, та й пішли готуватися до весілля...
буває все
