Я зробила усе, як повинна, як треба -
Та нестерпно болиш мене в серці глибоко.
Я сховала тебе під замка́ми від себе -
Та все мрію зустрітися... в снах ненароком.
У тих снах обійматимеш міцно-преміцно,
Ніжно пестити будеш руками, вустами...
Я ж з молитвою, мить щоб тривала ця вічно,
Знов прокинусь без тебе - і вмиюсь сльозами.
