Останній шанс у тебе, Україно,
Щоб вистоять сьогодні в боротьбі,
І хто те знає, скільки ще загине
Отих, що волю висвятять тобі.
Востаннє ти повірить маєш в себе,
Що власна доля – у твоїх руках.
Живуть же вільно фінни, чехи, серби,
А твоя воля згублена в віках.
Ти мусиш бій святий ізнов прийняти –
Той історичний, вирішальний бій –
За волю він, а не за срібло-злато
І доведеш, чи в світі буть тобі!
Не вір байкам і горе-адвоката –
Він – сором у історії твоїй –
Для патріота кожного був катом.
За ним – із доль людських гіркий сувій.
Згадай синів загиблих поіменно:
І Литвина, і Стуса не забудь,
Що знали шлях до волі достеменно
І ним ішли, хоч знали: загребуть!
Мордовія, тайга, лісоповали
Й не на один чи два – десятки літ,
Де їх повільно, вміло убивали,
Й не знав про те нічого білий світ.
А це ж бо нації твоєї цвіт!
А скільки ж зрошено було тією кров’ю
В ГУЛАГах Біломору, Соловків
Отих сердець, що дихали любов’ю,
УНА, УПА відважних вояків!
Останній шанс – це ще не вирок смертний.
Не маєш права ждать свого кінця!
Віддай шаблі і вченим, і поетам,
І з доньки й сина виліпи борця!
29.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
