Мне нужно знать что ТЫ есть в этом мире.
И кажется, что только в этом суть.
В несмелых чувств немолкнущем клавире
Ты просто будь….
Твоя улыбка - милая награда-
Приятным трепетом переполняет грудь!
Мне от Тебя ведь ничего не надо -
Ты просто будь…..
Ты это чувство назовёшь любовью.
А, я не знаю как назвать,не обессудь.
Считай, что это только предисловье
И просто будь...
Тут уже краще.. Вірш лише виграв від щирості, якщо це щирість...Передчуття історії. Та, щоб вона мала продовження, мало лише визнання необхідності присутності ЛГ. Для того, щоб ВОНА була, потрібно зробити більше, ніж нічого. Sorry, якщо моє критиканство було занадто. Які викликали емоції, такі написала Інколи буває корисно почути відмінну від інших думку.
Знаєте, думок багато. І майже всі вони хоч чимось відрізняються. Але ж у людини, яка вже прожила досить довго і чимало побачила, ймовірно, достатньо і своїх досить сталих думок. Можливо тому вона і пише іноді вірші. Я тут на поетичному сайті з цікавістю читаю коментарі, з конкретною і конструктивною критикою щодо техніки і естетики власне вірша. Все інше лежить у площинах складних, ламаних і досить індивідуальних. Бо, як ви вірно зауважили збудовано на емоціях. На те воно і пишеться. Критиканством ваші коментарі не вважаю. То просто емоції. А вони у всіх різні. Частенько ми дивуємось, чому людина не в гуморі, раз за разом перечеплюється і лається на пагану буцімто дорогу. А вона просто вдягла черевики, які їй муляють. В житті дуже нечасто буває так, що зовсім нічого не муляє. Тому і ємоції відносно одного й того ж бувають досить різними. Я не зважаю. І саме тому що ношу свої, а не чиїсь черевики. Даруйте
Мені здається, що ваша самовпевненість не дає вам шансів чути чужі думки. Взуття тут ні до чого. Гумор теж. Якщо ви хоче отримувати лише поглажування, то не варт виставляти свою творчість на загал, а якщо вже виставили, то не має жодного сенсу ображатися на відмінну від вашої точку зору.Власні амбіції -це амбіцї, а ніяк не черевики.Так, що даруйте на цей раз ви.