Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Володимир Каразуб: КОЛИ У СУТІНКАХ ПРИХОДИТЬ ЗНОВУ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ vero.ronica, 12.01.2020 - 10:38
"І все в його словах невинне,Красу збирається впіймати, В мережу сплетених поезій, Щоб справді мати." - мурахи побігли! А потім дочитую "...І все, що так хотілось мати, Було із нами. " Чутливо дуже. Щось у людській природі заважає помічати володіння "скарбом" у безпосередньо момент володіння, а не далеко опісля. А так - спогад про жагу юнака-поета, пристрасть і спраглість, натхненність поетична і життєва... Хороша історія. Ціную, коли в творі є історія. Infantis відповів на коментар vero.ronica, 12.01.2020 - 11:59
З особистого досвіду. В дитинстві дуже любив малювати, але тепер розумію, що малював щоб мати. Це подібно тому, як зупиняєшся перед вродливою дівчиною і хочеш володіти нею, її красою, так само, Як захоплюєшся архітектурою і мрієш про квартиру в красивому домі. Справжня емпатія має естетичний характер, ти відчуваєш і розумієш красу, але не збираєшся привласнювати, а привласнивши - готуйся до падіння. Дякую, Вероніко.
Зелений Гай, 12.01.2020 - 07:49
Все що ми хотілиВ нас було. Було. Почуття черствіли От все й загуло. |
|
|