Як легко бути легковажним!
Я, певно, заздрила б собі,
Якби була б така відважна
Хапати мрії голубі..
І вірити у все, що скажуть,
Кидатись в вир легких пригод,
І не задуматись, чи справжні
Чуття танцюють хоровод.
Чомусь так жити не умію
І вже, напевно, не навчусь.
Шукати заповітну мрію
У сірих буднях не берусь...
А поруч всі біжать за щастям,
Забувши про своє єство,
І можуть боляче упасти,
Аби добитися свого...
Чомусь так жити не умію,
Моє тепло не буде там,
Де не горю, а тільки тлію...
Я човен свій вести волію
Наперекір усім вітрам.
