Виспиться липень вночі попід липами,
Зранку, як півень, хвоста розпускає,
Ходить по вулицях зі смолоскипами
І перехожих вогнями лякає.
Голови квіти у трави засовують.
Соняхам дійство лиш це на догоду.
Бусли заледве свій вальс дотанцьовують,
Пхають дзьоби пересохлі у воду.
Губи у вишні зі спраги порепались.
Склав своє листя буряк в оріґамі.
В діток, які по м’ячу в червні гепали,
Настрій тече, наче свічі у храмі.
Землю торкає колінами й ліктями
Липа, у липня вимолює воду.
Хмари складає униз він суцвіттями -
Дощ посилають емлі й прохолоду.
