Мов човен, ми пливем рікою
Ріка та називається - життям.
Колише нами, то від неспокою,
А то за помилки ми платим каяттям.
Твоя душа, як і моя, потемки
Та лікар є у нас один
Коли в душі якісь є шкремки,
То лише Бог почує, лиш він один.
Але питання лиш у тому,
Що ж ми даруємо взамін,
Чи чисті сльози, а чи свою втому
Чи просто радість від життєвих змін
У світі треба вміти пробачати,
У світі треба вміти берегти,
Коли ж від болю хочеться кричати
До Бога ти молитву лиш склади.
Пади до нього наче у розмові
Із чистим серцем й іскрою в очах.
Щоб лише ви були у цій таємній змові
І забирав від тебе він весь страх.
