І так віднині і до віку
Ми одне ціле без помилок.
Одне на двох кохання дано,
Щоб народити сина й доню.
Пізніше з‘являться і зморшки,
Малеча — вмить уже батьки,
Онуки нам лоскочуть боки,
Як влітку ноги колоски.
І така радість обіймає,
Сто три питання за одне:
Чому бабуся завжди сварить,
А з дідом завжди можна все?
І все життя перед очима
З насіння квітне та родить.
І не турбують більше хвилі,
Багатство біга, бубонить.
А запорука щастя в домі
Залежить від кохання двох:
Якщо по серцю перед Богом,
То подарує ще вам трьох.
Найважливіше буде далі —
Навчити так дітей любить,
Щоб внукам також прививали
Сім’ю в любові народить.
І обирать серця гарячі,
В обіймах душу відчувать.
Щоб окрилитися любов‘ю
І смерть навіки подолать.
Олександр Кармишев
10.08.2020
