Емоцій джаз знов завис в повітрі,
І атоми розріджені шугаються сповна,
І здається зараз має таки щось полетіти –
Або предмет, або несказані колись слова.
І здається, що Етна вже кипить,
Вже лава підступає до горла́,
Але мить, одна лиш мить,
І знов настане тиша та німа.
Тиша, що всередині кричить,
І від мовчання сиплеться стіна;
Та тиша, що інколи болить,
Допоки знов не вирветься вона.
Допоки знов не буде танцювати
У джазі тих емоцій, що нестримні.
Інколи краще нічого не казати,
А просто обійняти, як робить це дитина.
Цікаві образи у вас. яскраво пишете. деякі рядки дуже- дуже сильні. Загалом класно. Для мене, певно, це більше блюз емоцій, бо джаз то трохи крикливо, епатажно. Натхнення ВАМ!
Цікаві образи у вас. яскраво пишете. деякі рядки дуже- дуже сильні. Загалом класно. Для мене, певно, це більше блюз емоцій, бо джаз то трохи крикливо, епатажно. Натхнення ВАМ! 
