Дзвін Великодній,
бісером кружляє
Над цим смарагдом
ніжності полів...
Хвилястим плином
до небес звиваєш
Мій, серцю край –
що ближчав і ріднів...
До тополиних
входжу я алей –
Могутніх вісниць,
здалеку знайомих,
Мені їх шелест,
для душі – єлей,
А юних днів
пройдешніх, тут фантоми...
Дзвін Великодній...
Цвинтар, всі рядком,
Жило, що дзвінко –
схлинуло і збу́лось...
Лиш чайки з неба
помахи крилом –
Привіт звідтіль:
"Так, бу́ло дітки, бу́ло...
МИР ВАМ."
28.04.2019 р.
