Жінки – то вічна загадка для світу –
Його і рятувальниця, й краса,
Серед зими вона буває літом,
За всіх її молитва в небесах.
Жінки – не просто дар земний природи…
Я ж знаю особливу із жінок:
Проста, розумна, скромна, із народу,
У неї під контролем кожен крок.
Незвичне і ім’я її – Таїна,
Тож не одна в ній – кілька таємниць:
Там – спів весни і посвист солов’їний,
Й волошок шепіт посеред пшениць.
В цім імені – краса весни і літа,
І казка осені, і загадка зими.
Вона горить, адже не вміє тліти,
Їй підкоряються вітри й гучні громи.
Вона сучасна й надто романтична.
Не рясно на землі таких жінок:
Десь – самовпевнена, а десь – самокритична,
Та є в ній те, що є лише в зірок:
І блиск очей із сяйвом особливим,
І мужності не шкодував їй Бог.
Хай доля посміхнеться їй щаслива,
А серце переповнює любов!
5.06.2021.
Ганна Верес (Демиденко)
