Я просто хочу спокою і тиші,
Щоб слухати як вітер сни колише,
Почути як шепочуться ялинки
І як співають зорі без зупинки,
Глядіти як русалка шиє плаття -
Тканина синя в біленьке латаття,
На березі мрійливе верболоззя
Вплітає хвилі у тонке волосся,
Як човен срібний - світло чарівливе
Думки купає в озері сяйливім,
Як день заснув, хоч миготить ліхтарик -
Нічного неба сяючий кришталик,
Як ранок ніжний бережно навшпиньки
Спускається з крилатої хмаринки,
Як Землю-донечку в обіймах обережно
Голубить Всесвіт - Сяєво безмежне...
Я лише прошу спокою і тиші,
Щоби читати те, що Небо пише...
Гарно написано! 
