Якось вночі прийду я у твій сон
І буде це немовби наяву.
І будем дихати ми разом, в унісон.
Помовчимо... А потім я піду.
І не бери незграбно за плече,
Бо дотик рук я буду пам'ятати.
Не треба. Це і так болить, пече,
Це ж потім якось треба забувати.
І не даруй тепло своїх очей,
Яке зігріти може у морози.
Хіба що якось в сутінках ночей
Хай стрінуться дві долі при дорозі.
Коли вночі прийду я у твій сон,
То серця спокій в ньому віднайду.
І будем дихати обоє в унісон.
Помріємо...А потім я піду.
