_пам’ять зрадить_ і тим врятує
ім’я власне почує вперше
не згадавши нікого всує
світлим оком пітьму роздерши
>
як над прірвою по канату
йде тримаючи мертву свічку
в цій стерильній пустій кімнаті
грати жертву – шкідлива звичка_
>
пастки дзеркала тінь боїться,
біла маска ховає вишкір
плавить іній на стеклах місяць
там назовні – тотожні інші_
>
протилежності липнуть в ціле
всі розбіжності – примха й тільки
коли поглядом в себе вцілить
крик зупинить найтоншу стрілку_
