А чи замовк вогонь Афганістану,
Коли солдатські рани ще болять?
А скільки спить героїв під хрестами,
Котрих удома прийняла земля!
Усе-усе вона запам’ятала,
Як із труною повертавсь «тюльпан»,
Як матері свідомість утрачали
І проклинали владу і Афган.
Минули дні і місяці, і роки,
Нову державу заявив нам час.
В Європу робимо важкі невмілі кроки,
Відтятий Крим, задимлений Донбас.
І знов афганці там, де «Гради» й танки
На цей раз на своїй вони війні,
Ведуть бої увечері і зранку,
Характери вже маючи стальні,
Любов до роду і землі ще змалку,
Здобудуть перемогу в цім вогні.
18.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
