Негайно викинь те, що впало з твого рота,
Оті бридкі, бридкі слова.
Я розумію: не твоя турбота,
Чи буде споминать вона.
Мінорний лад, але мажорна нота.
Таке її, твоє життя.
Вона напевно і не сота;
Наступна станція твоя.
Різниця, звісно, є... істотна;
Помітна всім, повір, сповна.
Для неї – лицар на полотнах,
Для тебе вона вже чужа.
Для тебе серія пілотна,
Для неї — епізод життя.
Шукаєш там якусь свободу,
Вона шукає забуття.
Ти мариш про круті польоти,
Вона не вірить більше снам.
У них ти з нею довгі роки,
У яві — вона знов одна.
