Дописано до слів Еріх Марії Ремарк.
Народжуючись на світ ми ніяк не посміхаємося
відразу вередуємо і в купе з цим і репетуємо
стаємо дуже нетерплячі бо їсти вже збираємося
нагадуємо це своєї матері і плачем ще дратуємо...
Народжуючись на світ ми ніяк не посміхаємося
тому що дуже часто в нас знятий рот соскою
скоріш із інтересу за руку ще іноді хопаємося
і досхочу наситившись рідним надаємо спокою...
Народжуючись на світ ми ніяк не посміхаємося
і від обличчя втомленого сон ніколи не женемо
тоді тихесенько на другий бік перевертаємося
і злиплі свої очі закриваємо і солоденько спимо...
