Ви, у словах перейшли за межу
Я слухала вас не перебивала.
Болить душа від цього вантажу
Я вас все ближче - ближче пізнавала.
Я заклала маску усміхалась
Слухала вас довго - довго до кінця.
На вашу розмову жартувала
Я п'яна немов напилась би винця.
Пробачте, я так більше не можу,
Щоб блукати в тьмі ночі та без світла.
І взяти на плечі важку ношу
Бути у вашім житті дощем, вітром.
По духу із вами зовсім різні
Хочу вирватись із маски обману.
Щоб душа не лила сльози слізні
Я не буду сипати сіль на рану.
Ви, бавились в насолоду слова
Я підігравала, цю гру... мовчала.
Знаєте все це пуста розмова
Сама себе у безодню загнала.
Краще нам більше не зустрічатись,
Щоб душу не роздягти у наготу.
Хочете ,щоб друзями зостатись
Не тре раю слів ,щоб втішати самоту.
ВИ ПОЦІЛУВАЛИ СОНЦЕМ ДУШУ
Ви, поцілували сонцем душу
На відстані я вас відчуваю.
Знаєте, я признатись вам мушу!
Думаю про вас... сиджу страждаю.
Несу сповідь на вівтар кохання
Склавши свої лебедині крила.
Чую голос гітари звучання
До вас тягне, якась дивна сила.
Ви граєте у любов зі мною
Я закохалась у вас ,як діва.
І чарівна музика струною
Дарує мить, щоб була щаслива.
Бачу юнця з карими очима
Поглядом мене тішить, веселить.
Я стою за дужими плечима
Знаю, що від гріз, вітру захистить.
Зітре гірку сльозу з моїх очей
Із лиця смуток, журбу та печаль.
А цілунок слів посеред ночей
Окриляє душу веде у даль.
Пломенію дивним чуттям до вас
У тім раю із вами щаслива.
Не біжи від мене зоряний час!
Дай, цій жінці трішки чуда, дива.
Мільйони стомлених сердець і душ
Живуть у пустині без любові.
Закуті в ярмо... обман довкруж
А так хочеться ласки у слові.