Січневий вечір,
І теплі речі...
Гарячі труби:
Усе доречі...
Дивлюсь в вікно я,
Спостерігаю,
Вітер тихенько
Часом зітхає...
Січневі днини:
Короткі й тихі...
В спокої ниви,
Сховалось лихо...
Взимку нам добре,
А влітку краще,
Зимове сонце
Теж без напасті...
Сьогодні світить,
Сонечко з неба...
Та вже не гріє,
Хоч є потреба...
Хоч зима й біла,
Та не їсть снігу,
Хоч дні короткі,
Та й від них втіха...
В січневі ночі
Танцюють сови,
А з ними поруч
Сичі охочі...
Січень січеться,
Вітрами дує,
А прийде лютий
І все зіпсує...
Та звісно лютий
Усе відчує...
І хто в що взутий,
Він запитає...
Та мине січень,
А за ним й лютий,
Березень прийде:
Веселий й буйний...
І я Вам дякую Ігоре Степановичу! Я взагалі то учитель математики, а вірші пишу давно, хоча майже не обізнана з вимогами написання, але ж і не писать уже не можу...