Хтось хмарку слів на світ родив,
Хтось прочитав і повторив,
Хмарки в небі вже парять,
Повтори в блогах гомонять.
Сліди чорнил кап-кап з небес.
Хіба у цьому є прогрес?
Хмарним стало біле небо.
Світлим, ясним же було.
Кап, кап, кап.
Дощик спустився,
Вибач, знову повторився.
Так чомусь завжди буває.
Дощ на землю всіх спускає.
Непотрібно в небі грусті.
Чистота, блакить - прекрасні.
Коли світло - все як в казці.
Як мило! 
дякую
