Світ скрізь хмари пробивається і рожевіє
адже заграва за горизонтом проявляється
тоді сором'язливо сонце показало свої вії
і через врем'я нарешті і само з'являється...
І після цього вже землю починає припікати
яскраво промінцями відразу очі засліпляє
тоді від них у тінь скоріше хочеться тікати
нас зранку новий день спекотно зустрічає...
Немов вода цілюща світло розливається
миттю кожну рослину своїм теплом напоїть
але звичайно сонце все вище підіймається
воно десь ближче к півдню пекло створить...
П.С.малюнок:Миколи Погребняк.
