Що важливіше за життя людини,
Невже це мрія Господина.
Осінь в віршах декламуєм,
Сум її уже не чуєм.
В мріях мрійника літаєм
Та щоденно щось втрачаєм.
То не листя пада з клена,
То війна з усім зеленим.
Урожай смертей збирають,
Цифри жертв вмить обнуляють.
Під вогнем поклали роту,
Вмить на десять розділили -
Вісім вбито, всі щасливі.
Трійку пишем - нуль в умі,
Себе дурим, чому б ні.
Листя з клена опаде і народ наш відійде.
Згідно вітхого завіту
На війні все шито крито,
Ієгова заповів,
Ось тому й земля в крові.
