До волі шлях торує Україна
І не одне століття – вже віки.
Москва ж дітей їй нищила-гноїла.
Не виключенням стали й козаки.
О, скільки ж їх лягло на цій дорозі,
Залитій слізьми вдів і матерів!
Які над ними вирували грози!
Тож не один живцем тоді згорів.
Часи суворі знову їй зустрілись:
Московія затіяла війну.
Ракети, мов дявольськії стріли,
У душі наливають полину.
Горять лікарні, школи і заводи,
Жиє вона у пеклі ночі й дні.
Та не збороть нікому вже народу,
Що знає біль не тільки від стерні,
А й від утрат, розчарувань і зради,
Та це його не спинить в боротьбі
За волю власну й яснооку правду.
Не схожі українці на рабів!
1.09.2023.
Авторка – Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко