Його очі, як волошки сині
Маком зацвів у стиглих житах.
Закрив навік свої вічки нині...
Злетів за обрій немов би птах.
Юначе, тобі любити дівчат!
А ти згаснув, як зоря рано.
Любив Україну взяв автомат...
Захищав дім , батьків, кохану.
На війні ,на бойових дорогах,
Над головою кулі свистять.
Йдуть бої в поразках, перемогах...
У вічному сні - сини лежать.
Над степом ворон літає, кряче...
Несе мамі звістку сум ,печаль .
Куля пробила серце юначе
Білим голубом злетів у даль.
Мати віддала на плаху сина
Йому встеляють квіти до ніг.
Україна стала на коліна
Стрічає із війни край доріг.
Мати за сином плаче ридає...
Зчорніла від горя ,розпуки.
Колискову йому співає
Цілує холодне чоло, руки.
А за селом ,де святі могили
Там у журбі стоять тополі.
Шану віддають дуби старожили
Синам ,що прагнули волі.
