Прошу я, осене, щоб спішно ти не йшла,
щоб сонячні подарувала дні,
щоб казка хризантем іще цвіла
і айстри радість дарували ще мені.
Прошу я, осене, ще не оголюй сад,
нехай дерева похизуються нарядом,
княжні-жоржини вийдуть на парад
і різнобарвним нижуться каскадом.
Прошу я, осене, не покидай ще став
і ту вербу, що Мавку прихистила,
до неї Лукаш стежечку проклав,
тут тайна є й її велика сила.
Прошу я, осене, зігрій мене теплом,
закутай землю в плед із золотого листя,
і чаєм напої, і усміхнись обом,
і подаруй з калини нам намисто.
Прошу я, осене, як жінці, ти залиш
надії й за'гадку в осінньому саду.
Я вірю, сонцем ти мене ще осліпи'ш,
До тебе, осене, із вірою я йду.
дякую за увагу і приємний відгук! 
Обов"язково зайду! 
