(Мадригал, міні-поетично-музична п'єса)
Зустрічаються війно-сюжети
І між нами, коли бій – далеко.
І розділені лінійю зіткнення ми:
. . . . .
--Почала ти мене зневажати.
Не пішов я сам за автоматом.
--Ні-ні. Страхополохом завжди був,
І приховуєшся ним - в садибах
--Ти од мене втікла з оборонцем
Аж за Харків у рясі емоцій.
--Ти не знаєш ніц нот за кохання.
І за потяг садиб рятування!
--Я до Вас доєднаюсь, розмовою,
--Милий, де ти? живий? чи поломаний?
--Не пробачу собі егоїзм яничарство:
Сім'ю вашу згубив я, модрину скелясту
І запитує Бог мене кулями –
Чом я проковтнув щастя акулою?
--Почекай, незнайомець відважний.
Ти дружину мою арбітражну
Доброчесністю не розчаровуй:
Життя завжди розносеться повінню.
. . . . .
Поруч, втрьох: муж каліка і жінка між ними.
Чай вечірній і ранній парує новинами.
04.11.2023р.
