Ну й розумна ж Віолета,
Гарна, ясноока,
Ерудиція у неї
Дуже вже широка!
Заговориш про поетів:
Зразу вірші чеше.
Запитаєш про спортсменів:
Просто іскри креше.
Про торгівлю заговориш:
Знає всі секрети.
Особливо ж побалакать
Любить про браслети,
Про кулони, медальйони,
Цікаві прикраси,
Про сапфіри, діаманти,
А ще й про алмази.
А звідкіль же Віолета
Знань таких набралась?
З чоловіком розлучившись,
Буйно розгулялась.
Був романчик незабутній
З молодим поетом.
Після нього фіглі - міглі
З силачем - атлетом.
Ще були товарознавець
І директор бази,
Потім той, що у майстерні
Шліфував алмази.
Тож і вийшло: не кінчивши
Університету,
Ерудованою страшно
Стала Віолета.
Дотепно, Валентино! 
