Діві-Матері Марії
присвячується з любов’ю
Що невідомо серцю і уму
Слово Твоє — лиш слово вічне
Обіцянки й дари Твої — це невідкличне
Словом загашуєш проказу і чуму
злі демони зайшли крізь сон часу:
чи не відмовлюсь я від ЗСУ? —
інакше смерть! Що
їх морально вбило? І чому? —
слово Твоє — крізь мене вічне:
обіцяная Перемога ЗСУ — є невідклична!!
І чи приходило ще
де й кому
що Ти візьмеш у слово всю зиму
голот, бурю, урагани, тьму! —
в душу людську німу
словом винищуєш німоту і пітьму
Слово Твоє — й є слово вічне!
обітниці й дари Твої є невідкличні
і спалахами як приходять — і кому…
Бо що народи?
роблять для себе
роблять під себе
чуму, даремність і пітьму —
Бога відкинувши,
без Світла.
Глибоко їм теплом війну.
Безбожжя і насиджує війну
й пробуджуються — у війну!
І Царська сила, і люблю Весну!!
Ба! я не з цього сну.
29.11.2023,
Київ —
другий Єрусалим…
