|
А доля написана небесами,
Йдемо шлях - від пункту А до пункту Я.
Не знаємо, що буде завтра з нами...
В якій порі, у який час - згасне зоря.
А дорога важка... і , як бите скло...
Засніжена снігом у імлі, тумані.
А кого тримає спів - пташине крило,
Той щасливий у своїм житті ,в коханні.
Я не ідеальна,роблю помилки
Там , де треба ставить крапку, ставлю кому.
Біжу за часом, як вода у ріки...
З пісених джерел - лікую свою втому.
Допоки ,мій час ...спішу жить,творити,
У самоті ловлю у долоні зорі.
Вже я йду не вгору,а вниз ,щоб жити -
І на плаву тримає небо - угорі.
Не болить голова ,не заздрю нікому,
Що в когось розкішний гарний дім, мерседес.
Я вишуканим словом жену втому -
Ти-працюй, в тебе буде все окей- прогрес.
У шумних вод, у круговерті життя...
Тримає наш дух Ангел - пристань надії.
Як пливу за течією води я...
Шукаю боже слово в безнадії.
А роки - яблунь цвіт ронять пелюстки
І їхню вроду топче ногами вітер.
Вже не цвітуть молодих літ - паростки
Лиш солодять милі слова, як мід з літер.
---------2‐‐---------
Я не боюсь старіти
Я НЕ БОЮСЬ СТАРІТИ
Я не боюсь з літами старіти,
Коли засріблить на скронях сивина.
Я боюсь старості , та замліти...
Коли на цій землі в самоті одна.
А коли прийде час - постарію,
Як і у всіх зів'яне моя краса.
В душі своїй плекаю надію,
Що тримають мене святі небеса.
Знаю, що я ще потрібна людям,
Щоб світити сонечком у любові .
Допоки б'ється серце у грудях
Я зігрію всіх у пісні, у слові.
Місія на землі просто жити,
Лишити добру пам'ять після себе.
Збудувати дім, сад посадити,
Щоб була родина в мене, у тебе.
А доля не однакова для всіх,
Один має багато дітей, внуків.
У хаті лунає дитячий сміх,
Тривога за всіх ,в серці біль і стукіт.
Всіх тре зодягти, нагодувати,
Навчить, щоб в житті кожен обрав свій шлях.
Дав Бог дітей , дасть сили підняти...
Навчиться злітати у небо, як птах.
Я не боюсь з літами старіти,
Дякую Богу, за кожен крок життя.
Я боюсь живцем вмирати, скніти...
Бути сліпцем, безпомічним , як дитя .
Я дякую Богу за все в житті...
За недругів,що відсіяв ,як полову.
За всіх ,що стріла на своїм путі.
За тих,що чули мій голос , моє слово.
ID:
1015777
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.06.2024 20:00:46
© дата внесення змiн: 24.06.2024 18:00:31
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
Дякую
