Зацілую устами,оту стежину, -
Куди мої батьки ходили стежками.
Сяду пташкою на червону калину,
Щоб оспівати свій земний рай - піснями.
Я піду босими ногами у літо,
Відчути чарівну красу - тепло землі .
Щоб серед зим, в моїй душі цвіли квіти,
З України щастя принесли журавлі .
Там за рікою у травах, на долині,
Купається сонячний день у молоці .
Пасуться карі коні у конюшині,
Сонечко малює рум'янець на щоці .
Я піду до Дністра ,там, де буйні трави...
І буду слухати водограй у ріки.
А там ходить птаха - лелека, як пава
І натрусить зі своїх крил мені зірки.
Зацілую кожну п'ядь матінки землі,
Де розквітала моя весна у житах .
Там зростали роки ,як колос на ріллі
Цвіли синіми волошками у піснях.
Несуть мій золотий час вітри сто крилі
Там, де пишні трави шумлять наче море.
Тут сонечко грає на високій хвилі
Відкриває політ у небо просторе.
Леліє сонечко у колоссі жита
Складає снопи у перевеслах долі.
А на рушнику хліб - пшениця золота
Частує матінка добром у любові.
ДЯКУЮ
