Сонце на заході…
Скелі ще теплі.
Пахне каміння терпким полином.
Осінь готує свої акварелі,
Тихо мандрує багряним човном.
Ось і листок за листочком вже долі,
В синій воді наче добре вино.
Може цілує він золото долі,
Може ще мріє про літнє тепло…
Скоро полине від подиху вітру, швидко нестиме його течія.
Вирине з темряви знову на світло.
Воля його, ніби воля моя.