розбита намистина вщент палає вільно-тихо
у доблесті-мечеті ніжно-легко шепче hipe
про волю весняну в стремлінні ледве лихо
блукає в дзеркалах одвічно-темна шаль
зашторить змайорнілу стелю поміж даху
замироточить образом буття серед висот
і лико-дивно та бурхливо збереже печатку
у стороні одвічності кохання як стрімких сухот
у брунькостволого створіння невичерпно-самобутньо
заяскравіє та змарніє дивний hipe напровесні
шукаючи пригод та fantasy де стрімко мито
успадкує давньо-дивну фразу «come to me»
розбита намистина вщент сфартована дощем
в мечеті-доблесті зhipeована лише довільно
де навесні засяє грізно-ликий грім та щем
зігріє в серці радість тихо й мимовільно
24.03.2019
