Хочу дотягнутись до дерева, до віт,
Щоб зірвати яблучко у садочку.
А я , ще мале дитятко всього п'ять літ,
Нарву ромашки сплету у віночку.
Вмию босі ноги у росяних травах,
А під літнім дощем чорняві коси.
Буду слухать, музику дощу в октавах -
Зіп'ю, як квіт від спраги чисті роси.
Позбираю в кошик яблука рум'яні,
Ті , що впали, вітер із гілля зірвав.
Золоті соковиті грушки духмяні,
Щоб у моїм тілі дух міццю зростав.
А потім людям рознесу дари літа ,
Щоб скуштували плоди з мого саду.
Небокрай мило усміхнеться, привітно,
Благословить дитя під зорепадом.
Хочу дотягнутись до дерева, до віт
Ловлю сонечко, що поміж крон сяє.
О, який прекрасний і казковий,цей світ!
Коли соловейко пісні співає.
Який милий віршик! 
ДЯКУЮ
