Хоч немає морозу, та руки замерзли нівроку.
Кулачки ти стискаєш і дмухаєш св́оє тепло.
Чи не гріє любов, чи ти планку взяла зависоку?
А десь серце тріпоче і пише віршами перо.
Хтось палає вогнем і бажає тебе обігріти,
Доторкнутись до рук, обпекти твої ніжні вуста.
Без любові на світі даремно здається прожити
І душа без кохання німа і немовби пуста.
Обігрійся сама і врятуй від пожежі кохання,
Об’єднає серця ніжний дотик холодних долонь.
І зіллються в одне потаємні, чарівні бажання,
Буде вічно горіти кохання гарячий вогонь.
23.12.24р. Олександр Степан.
