Від перших хвилин, як колись ми зустрілись,
Я визнати мушу, і в цьому не каюсь,
Для мене минулі стосунки зміліли,
Тобою лишень, я з тих пір, надихаюсь.
Кохання пізнавши, римую вірш легше,
У серці відкритому все розквітає
Від миті, коли доторкнувся уперше,
До губ, яких більше в нікого немає.
Поступиться шовк на дотики тілу,
Твій запах парфумів, це витвір мистецтва,
Ти мов Клеопатра на троні Єгипту,
Чи най красивіша казкова принцеса!
Хай всі червоніють жінки на планеті,
Нехай не соромляться, все це відносно,
Вони не помітними будуть там де ти,
Ступила ногами, хоч раз…Все так просто.
Все просто, як те, що зима є зимою,
А влітку панує задушлива спека,
Що квітнуть тюльпани лиш тільки весною,
І ллється поезія з грішного серця.
Для мене ти янгол, безкрилий, без німбу,
Нехай буде так…Я їх сам домалюю,
Твій голос торкає в душі кожну фібру…
Якщо ти мовчиш, його й так я почую.
Коли ти не поряд, все рівно я бачу,
Твій погляд очей мов зелені діброви,
Твої поцілунки приносять удачу,
Немов золоті і чарівні підкови.
Назавжди всі дотики в мене на тілі,
Якщо навіть ти їх уже й не згадаєш,
Вони, наче слід корабля крізь всі милі,
А ти, ніби якір у серці…Ти ж знаєш.
Назавжди, навічно…Хай пам’ять втомилась,
Тебе малювати оголену в ліжку,
Це справжнє кохання, не флірт і не пристрасть,
Ніхто, ще не бачив красу таку ніжну.
Ніхто не купався в спокусах, як в морі,
І так не кохав в цьому грішному світі.
Я дякую янголам, Господу, долі,
За наші, в обіймах, проведені миті.
За те, що цілуючи губи під вечір,
Лягаю я спати з думками про тебе,
І ковдрою вкривши оголені плечі,
Щоразу міцніш притискаю до себе.
ID:
1033195
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Релігійна лірика й духовні вірші
дата надходження: 14.02.2025 21:29:05
© дата внесення змiн: 14.02.2025 21:29:05
автор: Ярослав Ланьо
Вкажіть причину вашої скарги
|
