Хай минає тихо
Нас усіх все лихо,
Горе та нещастя.
Хай натомість щастя
Світлеє й безкрає
В серце завітає
Й лишиться навіки,
Щоб із ним повіки
Ми вже з вами жи́ли
Й більше не тужили
Ані миті в цьому
Світі, щоб на ньому
Наші сподівання,
Мрії та бажання
У життя втілились,
Справдились, здійснились
В нас всі до деталі
Добре, в ідеалі;
Бо ж життя єдине
Наше з часом сплине,
Промине, минеться.
Кожного торкнеться
Смерть у мить неждану,
Темну, нежадану.
Доки ж є на цьому
Світі ми, на ньому
Всмак собі живімо
І як слід робімо,
Щоб й нащадки жи́ли
В щасті до могили.
Євген Ковальчук, 07. 04. 2021
