нанеси нас на карти, як пункти невизначення,
навіть додай у списки краденого,
реєстри витрат чи опис втрат, —
легковажать ранковим світлом
шибки навпроти,
раптові зблиски —
крихка сторожа чужих принад,
миті, зшиті календарями, —
ці дні над нами, — давно нависли,
круті й вагомі, мов стрімчаки,
гомін Києва, вигин Вісли, —
жоден з нас дотепер ані вивчив їх,
ані виписав, ані вислав,
як тих вигнанців,
чи навпаки, —
що існує, та не назветься,
довкола серця крокує вільно
в теренах тиш
як заманливо — як заманеться
ти все ж мовчиш
