Вбиваю дні самотнього прокляття,
Чекаю тихо на замовлений політ.
Подай людині молодість. Поняття
Заспались в відпочинку стільки літ.
Лиш час іде. Я хочу у відпустку!
Та дайте тиждень-другий я посплю!
Я хочу вже заповнити трикляту пустку -
Коли я спокою колись знайду?!
Я хочу спати. Очі вже додолу
Повзуть поволі тихо... Це кінець...
Іду нарешті стомлений додому,
Щоби не вмерти на роботі, бо капець.
11.11.2010 року Львів
Мене мабуть зараз нічого не врятує! Сьогодні день студента) Збираються всі у нічний похід. І тут я розумію що значить хотіти сильно але неохоче)) Я то хочу піти, але розумію, що зранку на роботу. Так і доводиться іти і в похід і на роботу. там і висплюсь, якщо начальниця не помітить) Краще б вона відпустку взяла!)))
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шикарний вірш про сучасну вже зайнятість!!! Це капіталістам - не "Рученьки терпнуть, щлипаються ніженьки..." Це вже в нас, для нас...
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за оцінку - міська рада посприяла даному віршу. Багато працівників пішло після виборів відпочивати, а я залишився, щоб робота не стала. Були деколи важкі дуже дні і в один з них народився цей вірш
Якщо не секрет,то де і ким ви працюєте? 
