В перше побачила,і здалось,що ти якийсь інакший, і погляд дещо далеко - незвично. Я хвилювалась,бо змінила траєкторію,в голові вже не ті плани та переживання,там залишився сумнів,але й він прагне зникнути,але,що я без нього? Я не хочу змінювати собі,але чи й потрібно,чи вартий ти цього? Грались…ти зі мною,а я по твоїм правилам,ніби…та все змінилось,як тільки я відчула,що весь час думаю про тебе,про те,як мені з тобою добре,хочу бачити тебе,що хвилини,щосекунди,і хочу ніжно цілувати в щічку,щоб відчути твоє тепло,і те,що ти поряд,зі мною,мій…я думаю. Всі кажуть,що це любов…ахах,божевільні,а що якщо дійсно це вона???ні,не хочу,я ще не готова!!! А чи буваємо ми готові коли вона приходить,вдирається в наші серця,і просто з усієї сили прагне втриматись,ніби той паразит,висмоктує наші думки,а взамін,залишає думку про нього,чи про неї,загалом про те,що так хотіли і водночас боялися,як же воно…
ID:
243927
Рубрика: Проза
дата надходження: 27.02.2011 23:12:32
© дата внесення змiн: 27.02.2011 23:12:32
автор: Анна Черненко
Вкажіть причину вашої скарги
|
