- Зустрічайте, любі діти друзі ! До нас прийшла неперевершена "АББА" ! - ведучий британської телепередачі "Пізній пізній сніданок" Ноель Едвардс розцвів як майська ружа при гучному згадуванні магічної абревіатури. 6 листопада 1982 року відбувся один із останніх живих виступів легендарного ансамблю. Нечисельна публіка в залі гучно аплодувала й мала змогу спостерігати за історичним без перебільшення дійством.
- В широких колах і журналістських дискусіях побутує думка, що "АББА" на межі розпаду. Це правда чи плітки ?
- Не вірте пліткам - вірте нам. Ми з'явилися перед Вами, значить все ок...- Б'єрн Ульвеус взявся обороняти редути ледь-ледь існуючого квартету.
- Журналісти беруть непогані гроші, аби люди мали про що балакати...- підтримав його Бенні Андерсон.
- Але Ви більше отримуєте...- зав'язалася бесіда дуже швидко.
- Хто на що вчився ! - іронічно парирував бородань.
- Ми написали декілька нових пісень і випустили сингл "Кассандра" / "Під атакою". Все нормально - працюємо...- додала сяюча Фріда, волосся якої переливалося різними кольорами на фоні студійного освітлення... - Як Вам мій новий імідж ?
- Грейт вумен ! Б'ютіфул ! В стилі теперішньої "нової хвилі" або пост панку...- ведучий дивився на неї, як на вище божество. Така нагода випадає може раз у житті - брати інтерв'ю у знаменитої Четвірки.
- Плани якісь є на майбутнє ?
- Поживемо - побачимо...Нещодавно випустили подвійний альбом наших найкращих пісень за 10 літ. Він так і зветься "АББА. Перші 10 літ"...- підтримала розмову білявка Агнета, яка вдягнула ефектну сукню червоно-чорних кольорів й золотисту пов'язку на голову. Здалося на мить, що вона прийшла з далеких прерій як дружина ватажка племені Апачі.
- А другі 10 літ ? Якими вони будуть для колективу ?
- Важко сказати. Не хочеться забігати вперед. Давайте жити сьогодні...
- До речі, Агнета, яка Ваша найулюбленіша композиція з репертуару гурту ?
- Для мене всі наші пісні класні. Гаразд, вибираю "Фернандо". Вона заворожує мене цілком і відносить кудись у красиву даль.
- А для Вас, Фрідо ?
- "Танцююча королева". Коли я її вперше виконала, одразу ж почала плакати. Навіть під час концертів нерідко сльози просяться на волю спонтанно. Це справжня магія.
- А для Вас, Бенні ?
"Чиккитита", мабуть. Гармонія у ній досконала. Але й інші твори не менш якісні.
- Що скажете, Б'єрн ?
- Мене найбільше чіпляє " Переможець одержує все". Це і особисте пережите, і чудові голосові партії, і підсумок якогось певного етапу у творчості...
Окей, що ще скажете на прощання ?
- Хочемо заспівати Вам усім нашу знану річ "Спасибі за музику"...
- Любі друзі, а зараз для Вас сюрприз від "АББИ" ! І до нових зустрічей в ефірі нашого шоу "Пізній пізній сніданок" ! Беріть з собою бутерброди і гайда до нас. Тут завжди сито й цікаво ! Мав велику честь спілкуватися з такими непересічними гостями. Отож, звучить "АББА" !
Бенні звично підійшов до роялю, Б'єрн взяв до рук акустичну гітару. Дві солістки розташувалися поряд, аби чути одна одну. Почався музичний гіпноз. Востаннє ??? О ні, про це не хотілося вірити тоді нікому із присутніх в тій райдужній атмосфері свята :
"Я не є якась особлива,
Насправді я навіть трохи нудна.
Якщо розкажу жарт,
Напевно Ви його вже чули.
Але у мене є талант - чудова річ...
Всі прослуховуються,
Коли я починаю співати.
А я така подячна й горда.
І спів мій звучить привселюдно.
Тому кажу :
Спасибі за музику, за пісні, котрі виконую.
Спасибі за ту радість, яку вони приносять...
Хто може жити без неї ? - питаю чесно...
І на що б тоді перетворилося наше життя ?
Хто ми без пісні і танцю ?
Тому кажу - Спасибі за музику -
За те, що Ви дали її мені..."
