Пожовкле листя на душі,
І серце терпить присмак рози.
Всі непрочитані вірші,
І весь розгублений сенс прози...
Чому слова такі гіркі,
Коли звучать із вуст людини?
Чому відносини ламкі,
Коли вважаєш, що єдина?
Все криється під словом "ми" -
Життя, любов, розлука, сльози...
Чому між нами, між людьми,
Завжди ростуть колючі рози?
